БАЙДАЧНИЙ, А, Е.
Байдачний, а, е. Принадлежащій, свойственный байдаку.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 20.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БАЙДАЧНИК, КА, →← БАЙДАЧИЩЕ, ЩА,